Музика в оформленні кінофільмів

0
490

Ще з часів німого кіно у фільмах використовується музичне оформлення для створення настрою глядача та управління цим настроєм. Ніхто не зможе оскаржити це, проте в спробуємо трохи розібратися в можливостях музики, у способах застосування та технології застосування.

Перш за все слід звернути увагу на те, що кожному кінематографічному жанру відповідають різний загальний музичний фон. І з самого початку фільму, з перших акордів та інструменту, на якому вони беруться, з’являється передчуття того, що буде відбуватися на екрані. Легка молодіжна комедія вітається з глядачем швидким легким ритмічним панк-роком від відомих груп, трилер і жахи – дисонує і від того трохи ріжучим слух звукосполученням на кількох, найчастіше симфонічних інструментах, романтичний фільм привітає хвилюючим гармонійним перебором, а бойовик – ятовується мелодією відомих поп- музикантів. Це класичний метод передачі настрою, коли між зоровими образами і звуком налагоджена стійкий зв’язок, покликана підготувати глядача до більш повного занурення в символьний світ екрану. Абсолютна більшість фільмів робиться в рамках концепції проходження звукоряду за подіями, і ми часто отримуємо можливість передбачення подальших подій не тільки на основі логіки розвитку подій, але і на основі підсвідомих асоціацій, які провокуються музикою.

Однак до такого музичного супроводу всі звикли і чудово розуміють, для чого воно потрібне. Тому в деяких картинах використовуються звертають на себе методи побудови звукоряду. До таких картин відносяться перш за все художні фільми про життя і творчість різноманітних музичних колективів, які озвучуються композиціями цих колективів. Це логічно і зрозуміло, і часто саме музика стає причиною популярності картини, що не має більше ніяких достоїнств. Подібні ж причини популярності у картин, в яких знімаються музиканти, адже для конкретного фільму вони створюють саундтреки з композицій, що не випускаються на альбомах.

Звукоряд в картини більшості видатних режисерів частіше за все теж привертає увагу. Зазвичай вони нестандартні, додають глибину і багатозначність фільму, допомагають швидко орієнтуватися в ситуації та запам’ятовуються надовго. Найбільш відомими з них на сьогоднішній день, можливо, є саундтреки з фільмів Тарантіно, які свого часу зламали ряд сформувалися у свідомості глядачів і кіновиробників стереотипів і зіграли значну роль в широкій популярності і популярності геніального режисера.

Варто згадати ще про один спосіб використання музики у фільмах. Це навмисно дисонуючий звукоряд, який акцентує увагу глядача на можливості альтернативного погляду на деякі речі. Найбільш яскравим, а можливо і першим, прикладом такого використання музики став відвертий фільм С. Кубрика “Механічний апельсин», в якому сцени молодіжної жорстокості, бійок і знущань відбуваються під піднесені мотиви класичних композицій Моцарта.
Будь-який звук у фільмі невипадковий, кожна нота, витягнута з інструменту, стукає у серце глядача в спробах донести йому настрій, розбурхуючи його свідомість, провокуючи емоції. Без музики кінематограф збіднів би емоційно настільки, що навряд чи знайшов би собі наявну популярність. А головне завдання глядача – слухати, чути, відчувати і розуміти.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.