Українські народні танці. Гопак та Козачок

0
843

Українські народні танці, так само як і інші види народної творчості, розвивалися протягом всієї сторії українського народу. У народному танці знайшли своє відображення радість, завзята веселість, м’який гумор та інші риси, притаманні українському національному характеру.

Найбільш популярний на Україні танець – «Гопак» за своїм походженням також належить до цієї групи танців. Раніше він виконувався лише чоловіками і виявляв їх мужність, силу, завзятість, спритність. Але поступово танець видозмінювався і в народному побуті став переважно парним танцем. Виповнюється він, як і колись, імпровізовано, без певної композиції.

Парубок, обійшовши коло, зупиняється перед обраною ним дівчиною і викликає її на танець. Потім починається самий танець, що містить зазвичай кілька «колін». Дівчина, повна гідності, танцює скромно, але з прихованим бешкетом, підкреслюючи трохи іронічне, глузливе ставлення до парубка. Парубок в’ється біля неї, намагаючись блиснути вигадкою і майстерністю «колін». Дівчина хоче перехитрити парубка, уникаючи його, але парубок слідкує за нею, прагнучи перепинити їй дорогу.

У сценічному виконанні «Гопак» будується зазвичай як парно-масовий танець, хоча і зберігає характерні риси народного танцю. Починається «Гопак» зазвичай загальним виходом усіх пар, які стрімко рухаються по колу. Потім із загальної маси танцюючих виділяються окремі пари, трійки, групи, які танцюють порізно. Під час цих самостійних шматків танцю юнаки, як і в парному «Гопаку», показують свою силу, спритність, мужність, дівчата весело підохочують хлопців. Іноді в танці дівчата виділяються в окрему групу, їх вихід змінює бурхливий чоловічий танець. Закінчується «Гопак» загальним танцем, побудованимна веселих, завзятих і технічно важких рухах.

Інший поширений на Україні танець – «Козачок» можна характеризувати як танець юнака-підлітка, спритного, легкого і швидкого в рухах. У народному побуті «Козачок» виповнюється найчастіше як сольний танець одного юнака. У сценічній обробці танець може виконуватися двома і більше юнаками, а також юнаком і дівчиною: обидва вони виконують приблизно одні й ті ж «коліна» в порядку перепляс, змагання у вправності і майстерності. Ці танці особливо зігріті м’яким народним гумором.

Український театр ввібрав в себе кращі традиції українського народного танцю і очистив це спадщина від усього чужого, наносного. В умовах дійсності танцювальне творчість набула нового змісту.

У сучасному танці народжуються нові виразні засоби, збагачується хореографічна мова. У повоєнні роки хореографічне мистецтво України збагатилося народними танцями Закарпатської Україні. Життєрадісні, повні своєрідного запалу танці Закарпаття мають свої відмітні особливості, свої характерні рухи, яких немає в інших українських танцях, наприклад: своєрідний пружинний хід, хід переплітаючимися кроками (одна нога навхрест інший), гвинтоподібні рухи («свердло», «Зміна») , часто використовувані парні обертання і т. д. Особливо цікаві з цих танців – швидка, іскриста «Коломийка», що виконується в супроводі жартівливої пісні; забавна «Стежкою-тянка», заснована на пружинному кроці; «Увіванец», побудований на парному обертанні.

Найбільш популярний в Закарпатській України чоловічої масовий танець «Аркан».
Він дуже динамічний і чіткий. Виконавці, ставши в коло або в півколо, кладуть руки один одному на плечі і починають танець основним ходом, в якому великі, стрімкі бічні кроки чергуються з невеликими підскоками, під час яких вільна нога піднімається вперед, навхрест опорної. Цей основний хід в танці повторюється кілька разів, упереміж з іншими рухами. Серед виконавців один є провідним, він вигуком дає знак до зміни рухів і ритмів. Надзвичайно своєрідна в цьому танці зміна відтінків виконання: на вигук ведучого «Батько спить» танцівники згинаються і тихо, стримано, на полупальцях виконують рухи основного ходу; на вигук «батько встав» танцівники випрямляються і рухаються сильно, бадьоро, темпераментно.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.